ЗАРУБІЖНИЙ ДОСВІД УДК 378.094 (73)(091) Оксана Дубовик ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНІ АСПЕКТИ ВИНИКНЕННЯ ДВОРІЧНИХ КОЛЕДЖІВ У США Науково-технічний прогрес, примножуючи можливості людини в освоєнні планети і космосу, створенні матеріальних благ, водночас по- роджує багато негативних тенденцій: посилення технократизму і безду- ховності; нестабільність життя; руйнування звичних устроїв і моральних орієнтирів; соціальні й екологічні катаклізми. Все це спричиняє гумані- тарну кризу людства, що спонукає до пошуку і становлення нових форм життя, культури, виробництва. Цілком природно, що освіта повинна адекватно й мобільно реагувати на таку ситуацію, тим більше, що саме вона складає основу й умови для майбутнього. Вищій школі США відводиться особлива роль у громадянському вихо- ванні нації, підвищенні освітнього рівня країни. Самі американці дуже високо цінують вищу освіту, що пояснюється давніми традиціями країни: демократичне суспільство не може існувати без демократичної освіти. Ось чому в цій країні при підготовці спеціалістів особлива увага приділя- ється сприйманню і закріпленню студентами морально-ціннісних устано- вок, суспільно-політичних поглядів і переконань, формуванню власного ставлення до навколишнього світу, засвоєнню основ світової культури. У вітчизняній педагогічній літературі питанням розвитку закор- донної освіти приділяється значна увага. Проблемам виникнення і розвитку освіти у США присвячені праці Ч. Беннетта (Ch. Bennett), Л. Гончарова, Л. Креміна (L. A. Kremin), К. Лукаса (C. J. Lucas), З. Малькової, О. Романовського, Дж. Р’юрі (J. L. Rury) та ін. У робо- тах Я. Колибаб’юк, О. Ліщинського, А. Майорова, Л. Півневої, О. Су- хомлинської та багатьох інших дослідників розглядаються різні аспе- кти функціонування вищої школи США, зокрема питання розвитку молодіжної свідомості, позанавчальної діяльності студентів тощо. У роботах Б. Гонтарєва, В. Параїла, С. Романової, Т. Тартарашвілі та  Оксана Дубовик, 2012 Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua Педагогіка і психологія професійної освіти № 4 2012 . 208 інших досліджується роль і значення гуманітарної освіти в американ- ських вищих навчальних закладах технічного профілю. Разом із тим проблеми підготовки висококваліфікованих робітни- чих кадрів у США недостатньо висвітлені у вітчизняній педагогічній науці. Метою нашої статті є аналіз процесу виникнення і розвитку дворічних коледжів у США як основної ланки підготовки робітників. На основі аналізу вітчизняних і зарубіжних джерел встановлено, що американська вища школа – це складний комплекс, де підготовка кадрів високої кваліфікації поєднується з проведенням наукових досліджень на основі тих традицій, які склалися за всю історію її існування. Водночас американська вища школа запозичувала корисний і цікавий досвід інших країн, вибудовуючи свою власну унікальну систему вищої освіти. Характеризуючи систему вищої освіти США, треба підкреслити її різноманітність і складність. До системи вищих навчальних закладів цієї країни належать: 1) молодші дворічні коледжі; 2) чотирирічні ко- леджі; 3) університети; 4) вищі професійні школи [5]. Молодші (комунальні) дворічні коледжі, які утворилися в резуль- таті об’єднання технічних і професійних шкіл із коледжами молод- шого ступеня свого регіону, – це специфічно американські навчальні заклади, які не мають аналогів у світовій освітній практиці. Комуна- льні коледжі знаходяться під юрисдикцією місцевої влади, а молодші – це, переважно, приватні навчальні заклади. Нині ця різниця нівелю- валася, а загальноприйнятим терміном із 1970-х років є термін “ко- мунальний”, хоча в назвах деяких коледжів, заснованих раніше, тер- мін “молодший” залишився [6, с. 11]. Ці коледжі пропонують акаде- мічну програму (liberal arts – transfer programs), аналогічну програ- мам перших двох років навчання у чотирирічних коледжах та універ- ситетах, що зараховується при переведенні на третій курс університе- ту. Окрім того, вони надають фахову підготовку першого ступеня з багатьох професій (occupational programs). Водночас коледжі пропо- нують програми підвищення кваліфікації (переважно на замовлення певних компаній), курси і гуртки для людей, які бажають активно проводити свій вільний час. Після закінчення навчання присвоюється нижчий науковий ступінь – молодшого спеціаліста (associate degree of arts, applied science, and science), а також видаються сертифікати за професіями, які не потребують спеціальної вищої освіти [5, с. 6]. Доля американської освіти та педагогічної думки була тісно пов’язана з історією та економікою країни. Характерними рисами економічного роз- витку США були відсутність феодалізму, існування рабовласницьких від- Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua Зарубіжний досвід 209 носин на півдні та вільних від поселень земель на заході. Саме тому амери- канська освітня система з самого початку виникнення підпорядковувалася потребам економіки, була тісно пов’язана з потребами виробництва і сіль- ського господарства, що суттєво відрізняло її від шкіл країн Європи того періоду з їх релігійним характером освіти і виховання [1, с. 5-10]. Наприкінці XVII ст., як зазначають історики педагогіки США Л. Андерсон (L. F. Anderson), Ч. Беннетт (Ch. Bennett), Л. Гончаров та інші, з’являються проекти створення нових навчальних закладів, у навчальних планах яких передбачається трудове навчання. Одним із таких проектів був проект шкіл для колоній Пенсільванія та Нью-Джерсі, запропонований Т. Баддом (Th. Badd). Цей проект мав на меті поєднати загальну освіту із трудовим навчанням: шкільний день рівномірно розподілявся на заняття у навчальних класах і майстернях (по 4 години). Окрім читання, письма, ари- фметики, латинської мови та рахівництва, хлопці мали навчитися деяким торгівельним операціям, виготовленню математичних інструментів, годин- ників, токарному, ткацькому, чоботарському й іншим корисним ремеслам, а дівчат вчили шити, в’язати, робити капелюшки і кошики із соломи. Війна за незалежність (1776–1783 рр.) стала поштовхом до розвит- ку американської промисловості – зросло виробництво чавуну, заліза, сталі; розвивалася текстильна, збройова, суднобудівна, паперова промисловість. У цей час відбувався процес суспільного розподілу праці, зростала кількість населення в містах. На педагогічну теорію і практику цього періоду великий вплив мали погляди Т. Джефферсона (Th. Jefferson) (1743–1826 рр.), Т. Пейна (Th. Paine) (1737–1809 рр.), Б. Франкліна (B. Franklin) (1706–1790 рр.), які вважали, що основною метою освіти є підготовка молоді до практичної діяльності. У зв’язку з цим у цей період у школах США спостерігалося посилення уваги до предметів природничо-математичного і практичного циклів. Промислова революція 1820–1860 рр. гостро висунула питання про необхідність удосконалення фахової освіти в країні, підштовхнула до впровадження ручної праці у школах. Прихильники такого підходу (Е. Корнеліус (Е. Cornelius), Г. Гейль (H. Gale), Т. Вельд (Th. Veld), Т. Барроуес (Th. Barrowes) та ін.) вважали, що ручна праця “робить ро- зум жвавішим, впливає на моральні опори суспільства, робить характер незалежним, збільшує багатство держави, сприяє розвиткові трудових навичок, необхідних у житті, та подоланню абсурдного пережитку, ніби- то фізична праця є ганебним, принизливим заняттям” [1, с. 60]. Як підкреслюють історики освіти США [1; 5; 6; 7], у 40-60-х рр. ХІХ ст. питання трудової освіти переростає суто педагогічні рамки і Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua Педагогіка і психологія професійної освіти № 4 2012 . 210 стає важливою соціально-педагогічною проблемою. Законодавчі зі- брання багатьох штатів ухвалюють резолюції щодо необхідності під- тримки наукових і сільськогосподарських експериментів і надання пільг для проведення наукових досліджень у галузі ремесел, науки, ко- мерції та промисловості. У цей час відбувається бурхливий розвиток університетів і коледжів, які підтримуються владою штатів і пропону- ють вільний доступ до навчання мешканцям цих штатів: згідно акту Моррілла (Morrill Act) (1862 р.), кожен штат отримав 30 000 акрів (1 акр = 4046,86 м2) федеральної землі для організації сільськогосподарських і технічних коледжів. Фактично ці коледжі, так звані “коледжі на даро- ваних землях” (Land Grant colleges), були першими національними освітніми закладами для підготовки робітничих кадрів. Таким чином, у період з 1860-х до 1900-го років збільшилася кількість навчальних закладів і змінився характер освіти під впливом зростаючої урбанізації та індустріалізації. Зміст освіти передбачав підготовку до практичної діяльності, оволодіння навичками, необхідними для життя. У навчальних планах середніх шкіл були такі предмети, як архітектурне креслення, бухгалтерія, топографія, гігієна й інше, що свідчить про практичну спрямованість освіти та завжди відрізняло американську школу від европейських шкіл. Необхідність підготовки кваліфікованих робітничих кадрів на по- чатку ХХ ст. була викликана бурхливим розвитком науки і техніки, а це дало поштовх утворенню дворічних коледжів, у змісті яких тради- ційна гуманітарна освіта поєднувалась із професійною підготовкою. Цей період характеризується інтенсивними змінами у системі вищої освіти США: поліфункціональність, багатопрофільність, багаторівне- вість, масовість підготовки – це основні риси американських вищих навчальних закладів початку ХХ ст. Підґрунтям для заснування дворічних коледжів став рух Шатокуа (Chautauqua, від назви озера, де вперше були проведені літні збори вчите- лів), коли групи викладачів коледжів та університетів приїжджали у ма- ленькі містечка, де не було вищих навчальних закладів, і проводили 8-10- тижневі курси з природничих наук, мистецтва і літератури. Найстаріший з існуючих дотепер коледжів – Joliet Junior College – був заснований у 1901 р. У. Харпером (W. R. Harper) та Дж. Брауном (J. S. Brown) у м. Джоліет (шт. Іллінойс). Новий навчальний заклад, створений на базі середньої школи, пропонував 5- та 6-річний курс навчання, що відповідало двом першим рокам у коледжі, для тих, хто не мав можливостей вступити до університету. Ця нова модель освіти Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua Зарубіжний досвід 211 була запропонована Уільямом Рейні Харпером (1856-1906 рр.) – пре- зидентом університету Чикаго, автором ідеї дистанційного навчання, який вважав, що, оскільки перші два роки коледжу подібні до остан- ніх років навчання у середній школі, корисніше і продуктивніше для студентів вступати до коледжів та університетів через дворічні попе- редні курси. Це б дало змогу університетам зосередитися на наукових пошуках, а студентам –зекономити свій час і гроші. Запропонована модель освіти швидко поширювалася. Так, законодавче зі- брання штату Каліфорнія приймає рішення забезпечити фінансування серед- ніх шкіл із метою створення дворічних коледжів і до 1921 р. у цьому штаті було відкрито 21 такий коледж [6, с. 10]. У 1930-х роках в США існувало вже понад 200 комунальних і 300 молодших коледжів, які пропонували освітні програми перепідготовки безробітних. Після другої світової війни дворічні коледжі розширюють свої навчальні програми, щоб забезпечити потреби ко- лишніх військових в освоєнні мирних професій. 60-ті роки минулого століття стали справжнім бумом у розвитку дворічних коледжів: 45% 18-річних американців (понад 1 млн.) на- вчалися у понад 700 комунальних коледжах [6, с. 2]. У ці ж роки ви- значається концепція комунальних коледжів – забезпечення широко- го спектру освітніх програм із метою подальшого переходу до уні- верситетів і чотирирічних коледжів; здійснення професійної підгото- вки, перепідготовки та підвищення кваліфікації для бізнесу і промис- ловості; підвищення культурного й освітнього рівнів. Сьогодні у США налічується 1158 комунальних коледжів, у яких на- вчається 11,6 млн. студентів. Динаміку розвитку комунальних коледжів можна простежити за Таблицею 1. Найбільше коледжів розташовано у штатів Каліфорнія – 136 (із них 24 приватні), найменша кількість кому- нальних коледжів – у штатах Делавар (3) та Род Айленд (2) [6, с. 3]. Таблиця 1 Кількість комунальних коледжів (1901-2010 рр.) (за даними американської Асоціації комунальних коледжів) Роки Кількість Роки Кількість 1901 1 1960 412 1910 25 1970 909 1920 74 1980 1058 1930 180 1990 1108 1940 238 2000 1155 1950 330 2010 1158 Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua Педагогіка і психологія професійної освіти № 4 2012 . 212 Перевагами вступу і навчання у комунальних коледжах є збереження часу (через 2 роки студенти отримують диплом про освіту) та фінансів (плата за навчання у комунальних коледжах суттєво нижча – Табл. 2). Оскільки у більшості американських міст є дворічні коледжі, то молодь має змогу отримати освіту і науковий ступінь у будь-якому місці [8]. Таблиця 2 Плата за навчання за 2009-2010 навчальний рік Тип навчального закладу Плата за навчання, $ Чотирирічні приватні коледжі чи університети 39028 Чотирирічні коледжі чи університети штату (для мешканців інших штатів) 30916 Чотирирічні коледжі чи університети штату (для мешканців штату) 19388 Комунальний коледж Філадельфії 6810 Загалом американському суспільству притаманне усвідомлення того, що вища освіта є рушійною силою прогресу, однією з головних умов розвитку держави: “Одна з найважливіших змін у США – це швидке зростання освітнього рівня громадян, оскільки нині освіта стає все більш необхідною для соціального статусу, мобільності та фінансового успіху громадян, ніж будь-коли” [4, с. 16]. За оцінкою американських економіс- тів і соціологів (Г. Беккер (H. Becker), Д. Белл (D. Bell), Р. Бенкет (R. Ben- ket), Дж. Гелбрейт (J. Galbrate), Е. Денісон (E. Dennison), Г. Роджерс (H. Rogers) та ін.), капіталовкладення в освіту забезпечують до 40% фак- тично досягнутих темпів економічного зростання: капітал, вкладений у людину, приносить більший прибуток і має більший вплив на виробниц- тво, ніж капітал, вкладений у машини й обладнання [2, с. 18]. І хоча “те- орія людського капіталу” у 70-80-х рр. ХХ ст. піддавалася сумніву, все ж вона мала значний вплив на розвиток системи освіти, бо суспільство бу- ло зацікавлене у висококваліфікованих кадрах. Темпи науково-технічного прогресу забезпечуються не кількістю спеціалістів, а якістю їх професійної підготовки та загальноосвітніх знань, тому між рівнем освіти та розмірами заробітної платні просте- жується чіткий взаємозв’язок. Переконливим прикладом такого під- ходу є досвід Америки, де робітники з лише середньою освітою заро- бляють майже у 1,5-2 рази менше, ніж їх ровесники, які мають дип- лом бакалавра, і майже втричі менше тих, хто має диплом доктора наук (Табл. 3). Таким чином, ще однією перевагою навчання у кому- нальних коледжах є вищий потенціал майбутніх заробітків. Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua Зарубіжний досвід 213 Таблиця 3 Середня заробітна плата дорослих від 25 років за освітніми рівнями (2008 р.) (За даними американського Бюро статистики праці) Освітній рівень Заробітна плата, $ Незакінчена середня освіта 23556 Закінчена середня освіта 32136 Коледж без наукового степеня 36348 Молодший спеціаліст 39346 Бакалавр 52624 Магістр 64116 Професійний ступінь 79612 Доктор 81172 Дослідження показали, що зростаюча економічна криза спричини- ла підвищення плати за навчання в результаті скорочення державного фінансування та скорочення викладацького складу, однак підвищили- ся темпи співробітництва з приватними компаніями та неприбутко- вими організаціями для підтримки таких витратних навчальних про- грам, як інформаційні й автоматичні технології, медична справа та ін. Здійснений нами аналіз історико-педагогічних аспектів виникнен- ня дворічних коледжів США дозволяє зробити висновок про те, що однією з основних рис освіти США є гнучкість і вміння швидко реа- гувати на потреби суспільства й економіки. Подальші дослідження будуть спрямовані на виявлення організаційно-педагогічних умов якісної підготовки спеціалістів у комунальних коледжах США. 1. Гончаров Л. Н. Школа и педагогика США до второй мировой войны : Исторический очерк. / Л. Н. Гончаров. — М. : Педагогика, 1972. — 319 с. 2. Проблемы высшей школы за рубежом : межвуз. сб. науч. трудов. — М. : МГЗПИ, 1990. — 64 с. 3. Чернецкий Ю. А. Высшее образование в рыночной экономике / Ю. А. Чернецкий. — М. : ГПСИ ИМЭМО, 1991. — 288 с. 4. Achieving the Potential of Performance. — Wash., 1978. — Vol. 13. — № 1. — Р. 15—20. 5. Education in the USA. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://www. wikipedia / education_in_the_usa. 6. Phillippe K. A., Conzáles Sullivan L. National Profile of Community Colleges: Trends & Statistics / Kent A. Phillippe, Leila Conzáles Sullivan. — 4th edition. — Wash. : Community College Press, 2005. — 190 p. 7. Rury J. L. Educational and Social Changes: Themes in the History of American Schooling / John L. Rury. — Mahwah, N. J. : Lawrence Erlbaum Associates, 2002. — 254 p. Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua Педагогіка і психологія професійної освіти № 4 2012 . 214 8. Sarpolis N. Earning Power of a College Degree / Nikki Sarpolis // Commynity College of Philadelphia Career Focus. — Spring, 2010. — Vol. 3, Іssue 2. — [Електронний ресурс]. — Режим доступу : http://viewer.zmags.com/publication/b90680b9#b90680b9/6. Стаття надійшла до редакції 14.11.2011 О. Дубовик Историко-педагогические аспекты возникновения двухлетних колледжей в США Исследуется история возникновения и развития двухлетних кол- леджей в США как основного звена подготовки рабочих. Ключевые слова: США, двухлетний колледж, профессиональное образование, профессиональная подготовка рабочих. O. Dubovyk Historical and Pedagogical Aspects of Two-Year Colleges Genesis in the USA The author researches the history of the genesis and development of two-year colleges in the USA as a main link of workers training. Key words: the USA, two-year college, professional training of workers. Рецензент – кандидат біологічних наук, старший науковий співробітник Н. О. Постригач Lviv Polytechnic National University Institutional Repository http://ena.lp.edu.ua